2 січня 2017

Довгенько я не міг знайти собі компанію для походу на різдвяно-новорічні свята. Йти з незнайомим людьми не хотілося. А напарник - він тут, під боком. Лише якось один раз я брав тата в гори. Але то не була мандрівка, це була акція з ремонту будиночку. Коли сказав - той зрадів, як мале дитя. Щоб не перевантажувати тата довелося скоротити маршрут. Високо в гори ми не піднімались. Тож наша мандрівка більш схожа на прогулянку, ніж на похід. Прибувши ще вдосвіта до Івано-Франківська, ми помітили, що снігу зовсім немає. Далі наша стандартна схема добирання Івано-Франківськ - Калуш - Осмолода. Відрізок до Осмолоди, як завжди, найвеселіший. То важко передати словами. Маршрут Калуш - Осмолода - це щось особливе. Пасажири автобуса дуже автентичні та колоритні, люди веселі та гонорові. Всю дорогу люди обговорювали новини та чутки.Трохи сварилися з водієм, який до речі теж не без почуття гумору. Сам автобус скоріш схожий на міцний броньовик. Останній десяток кілометрів, дороги практично немає. Вона на цій ділянці більше нагадує поле бою з воронками від бомб та снарядів. Броньовик везе нас дві-три години в глухе село, що загубилося серед гір. Осмолода - село, в якому лиш кілька десятків хат. Калуш - Осмолода Тут весь час їздять лісовози, є навіть пам'ятник лісорубу. Вже на під'їзді до села зустріли наших друзів з "Карпатських Стежок". А на зупинці в селі автобус вже чекає нова "порція" мандрівників, що зустрічали новий рік в горах. В Осмолоді вітряно, є трохи снігу, але не дуже холодно. Ось ми вже зібралися йти, як нас наздогнав чоловік, назвався Ігорем, і запропонував нам зареєструватись у рятувальників. Ми не сперечались - всяке може трапитись, зареєструвались, подякували і пішли. Переходимо міст через річку Молода. Міст через р. Молода Відразу за мостом є місце для відпочинку з альтанками, де ми зупиняємось. Після довгого добирання поїздами і автобусами дуже хотілося пити. Заварив ароматний трав'яний чай з м'яти і ромашки з додаванням сухого імбиру та лимону. Ех, який контраст цього напою з залізничною "Принцесою Кнурі". Довго не затримувались, спакувались, одягнули рюкзаки і пішли в напрямку мшанського лісництва. Навіть ідучи цією, на перший погляд нудною, лісовозною дорогою можна спостерігати захоплюючі краєвиди. Дорога до мшанського лісництва Ще один міст через річку Молода. Міст через Гірську річку Молода Тато тримається бодрячком, на задньому плані гора Молода. гора Молода Тут в горах загубився монастир. Зайшли на територію сфотографувати. Скит(монастир) Лужки Проходячи повз мшанське лісництво, вирішили трошки підкріпитись. На роздоріжжі ми повертаємо на дорогу, що йде вздовж річки Мшана. Береги річки іноді мають стрімкі урвища та скелі. скелясті береги річки Мшана В вечірніх променях гарно виглядають вершини засніжених гір. Зимові Горгани Ось ми вже дійшли до покинутого гуртожитка лісорубів. Тут ми зупинимось сьогодні на ніч. Вибрали більш-менш чисту кімнату з вікнами і грубкою. Відразу ж розтопили. Знайшли трохи дров навколо будинку, на сьогодні має вистачити. Кахельна груба не спішить прогріватися. Топили її години зо три, поки вона хоч трошки прогрілася. Сонце рано почало ховатися за гори. В кімнаті залишилося чимало свічок. Запалили одну - кімната наповнилася затишком. Надворі світив ясний місяць та зорі. Груба почала потихеньку ділитися з нами своїм теплом та наповнювати ним холодну кімнату. Гуртожиток Лісорубів під озером Росохан Мама дуже переживала, щоб ми не були голодні, і запхнула тату до наплічника чимало пиріжків. Мерзлі пироги розігрівали прямо в грубці. Ті ставали на смак, ніби тільки-но з печі. До пирогів заварили чаю і так смачно повечеряли. Вмилися, і залізли до спальних мішків, відразу заснувши солодким сном. Дивилися у вікно, як час від часу набігали хмари і затуляли місяць. Місяць і хмари над горами Прокинулись ми другого дня, коли ще було темно. Грубка так нагріла кімнату, що в зимових спальниках було навіть трохи жарко. Почали збиратися: поснідали, спакували наплічники, трошки прибрали і рушили в напрямку г. Яйко Ілемське. Вчора був легкий перехід, а от сьогодні має бути важкувато. Не пройшли ми й кілометр, як я помітив, що тато відстає. Видно, що йому було важко йти глибоким снігом. Сіли відпочити і подумати. Далі легше не буде, тільки важче. Стрімкий підйом не маркованим маршрутом через вирубку і ліс. Вирішено було не підніматись. Здоров'я дорожче, вертаємося назад до будиночка. Покинутий Гуртожиток Лісорубів Тут ще тепло, грубка не встигла охолоти. Займаємося традиційними справами: готування їжі, заготівля дров. Коли клопотів поменшало, я пішов трохи познімати. Яйко Перегінське За вікном була дуже дивна погода. Інколи валив сніг. Завірюха в Карпатах А іноді світило сонце. А інколи то було одночасно. Погода мінялася дуже швидко. Сусідні ліси та хребти міняли свій вигляд на очах. Хребет г. Сиваня Відкривалися гарні краєвиди на Яйко Ілемське. Яйко Ілемське Гарно проглядалось Яйко Перегінське. Яйко Перегінське Цікава ця будівля закинутого гуртожитку. Важко повірити, що існувала колись така потужна інфраструктура. будівлі під Росоханом Комплекс включає в себе саму будівлю гуртожитку. Кухню. Кухня (Ідальня) Та хлів. Хлів Кімнати, що збереглися не в найкращому стані. Кімната в гутожитку Але якщо враховувати те, що за будинком ніхто не доглядає, то це й так диво, що він зберігся до наших днів. Хатки Росохан От уже сутеніє. Знявся сильний вітер. Думаємо, що ж робити завтра. Жаль, що здоров'я не дає можливості продовжити мандрівку далі. Розумніше буде повернутись в Осмолоду. Так і вирішили. Повечеряли, випили чаю та й полягали спати. Підйом о четвертій ранку. Щоб встигнути зібратися і дійти до Осмолоди. За вікном темно, розгулялася хуртовина і дуже сильний вітер. Незважаючи на це, в нашій кімнатці дуже тепло і затишно. Запалюємо свічку, вмикаємо ліхтарики. Міцна чорна ранкова кава допомагає збадьоритися і налаштувати себе на потрібний лад. Зібрали спорядження і речі, вдягаємося, гасимо свічку і йдемо в темряву. Добре, хоч вітер в спину. Так з увімкненими ліхтариками в повній темряві дійшли ми аж до скиту. Тут трохи перепочили, сховавшись від негоди за деревами. Десь тут почало трошки розвиднятись. Але сонця видно не було - надто сильна заметіль. Дорога Фото на пам'ять. Стафейчуки Чим ближче підходимо до Осмолоди, тим сильніше розходиться стихія. Заметіль А ліс возять незважаючи ні на що... Лісовоз Ось ми вже біля "Трикутника". Зігрілися черговою дозою кави і рушили в село. Міст в Осмолоді Вітер тут розгулявся не на жарт. Ураганний вітер Осмолода В таку погоду навіть собаку на вулицю не виженеш. Собака Відмітились в рятувальників. До маршрутки ще десь з пів години. Снігопад в Осмолоді Я за традицією фотографую побут села. Криниця Переживали що через таку погоду рейсу не буде. Але ні, ось іде наш бронетранспортер. Зупинка в осмолоді Зустріли знайомих, з якими добиралися минулого року. Як тільки виїхали з гір, то тут немає і ніякого натяку на вітер і сніг. Світить сонечко. Отак ми отримали свою неповну дозу гір цієї зими... Більше фото тут Продуктова розкладка Список Спорядження


Категорія:

Гори