5 жовтня 2012

Бувши до того в горах лише раз, я вже тоді розумів, що то моє, що то серйозно, і надовго. Напевно всі, хто побував в горах вперше, хочуть цим поділитися, і я не є винятком. Моєму братові теж стало цікаво, що ж воно таке ? Ну і не довго вагаючись, я запропонував піти в похід.То був мій другий похід, і перший який я планував і організовував сам. Скажу наперед: в організації походу немає нічого складного, якщо правильно підійти до цієї справи. Зважаючи на досвід свого першого походу, я вже трошки знав, до чого готуватися. Тож з першої зарплатні купив міцний рюкзак з жорсткою системою, минулого разу було важкувато без нормального рюкзака . Так само важко в поході без килимка(каремата) ,купив і його. Брат в свою чергу послухав мене і для початку придбав армійський рюкзак з власним карематом. Цього разу всі зайві речі лишилися вдома, для себе вивів просте правило : "Якщо ти думаєш: брати річ чи ні ? То, значить, вона тобі вже не потрібна" . Студентський бюджет: обмежений. Намет взяли старий, радянський. замість спальників кожен взяв по ковдрі.
Зроблений список речей та провізії. Купили білети на поїзд і з нетерпінням чекали...

День 1

Ну от ми вже стоїмо в Мислівці, з рюкзаками за плечима. Осінні пейзажі радують око, змушують серце битись частіше. Жваво крокуємо лісовою дорогою, поряд журчить річка.

В Мислівці
Дорога понад річкою Свіча

Дійшовши до місця, де колись був міст через річку Свіча, побачили що моста немає. Іншого виходу немає, - доведеться переходити вбрід. Роззулися, і пішли, течія дуже сильна, а вода холоднюча, ще й слизьке каміння, яке муляє стопи, на додачу.
Брід через Свічу

Але нічого - перейшли, на протилежному березі був столик з лавочкою, де ми підкріпилися, поки сохли ноги.

Далі дорога йде понад потічком Правич, нею і йшли, доки не дісталися до містка через трубу. Саме тут починається стрімкий набір висоти.

Дивне дерево
Правич або його притока
Дорога понад Правичем

Ідемо стежкою, яка виводить нас на полонину Мшана. На полонині ми зварили смачної грибної юшки та чаю і гарно підкріпилися.

пол. Мшана
Обід на Мшані

Ще кілька хвилин підйому, і ми вже на траверсі. Осінній день коротший, ховалося слабеньке сонечко і здіймався холодний пронизливий вітер.

Вид з північного траверсу Яйка Ілемського
Підмерзла чорниця

Коли вже дійшли до місця, де стежка різко піднімалась на хребет, за яким і мав бути будиночок, було вже досить темно. Тож піднімались ми з ліхтариками. Підйом був не з легких, дошкуляла погана видимість і холодний вітер. Ось і промені наших ліхтарів нащупали в темряві силует будиночка. Завалилися в хатку, було не дуже чисто, але був невеличкий запас дров. Першим ділом розпалили буржуйку, і в будиночку миттю стало тепло і затишно. Поставили готуватися юшку, сушене м'ясо дуже довго розварювалося, тому було трохи жорстке. Повечерявши, зварили запашного чаю з малинових та чорничних дубців. То найкращий чай який я коли-небудь пробував. Мені здається, що найсмачніший чай з дубців восени, можливо, це якось пов'язане з першими приморозками. Напившись чаю та повечерявши, лягаємо спати. На вулиці був скажений вітер, і дуже холодно, тож тепло в хатці надовго не затримувалось. Доводилося час від часу вставати та підкидати дрова в пічку.

День 2

Прокинувшись зранку, поснідали, випили кави і поснідали. Роздивилися будиночок та все довкола

Мисливський будиночок

Туристичний притулок в Карпатах
Хатка під Яйком Ілемським
Будинок під Яйком

Вирішили викласти криничку біля хатки камінням. Бо коли набираєш воду, з дна здіймався мул, і вода ставала брудною. Трохи покарячившись біля кринички, добились свого.
Криниця біля хати
А так як через наші роботи вода стала мутною, вирішили прогулятися на Яйко і заодно запастися чистою водою. Погода була дуже тепла як на осінь. Краєвиди що дух захоплює.

Краєвид з стежки
Хребет Сивані
Цекоти та Грекоти

Видерлись на вершину, вітер був настільки сильним, що можна будо ледь не лягати на потік повітря.
Інформаційна табличка на вершині

Помилувались краєвидами, та й рушили вниз дорогою через стежку, що вела біля джерела.

На горі Яйко Ілемське
Спуск з Яйка Ілемського
Плай полонини довге Поле

Наповнили чистою водою свої пляшки, спустились до траверсу, що вів на хатку.

Джерело під Яйком
вид з траверсу

Знову чай, знову юшка, і ще міцніший сон. Зранку прокинувся від якогось шуму: під вікном, закритим віконницею, чітко щось рохкало. Так як було ще темно, а брат ще спав, виходити якось не сильно хотілося. Тож так і лежав, поки не вийшло сонце, лиш тоді я насмілився вийти. Біля вікна, та й взагалі навкруги хатки вночі таки дійсно хтось був, земля була порита, припускаю, то були дикі свині. Брат жартував, мовляв "то свині на мій голос прийшли, коли я хропів вночі").

День 3

Сьогодні вже пора додому, тож збираємось. Заготовили запас дров, що б комусь так само як і нам було приємно зайти в хатку, а тут все є. Гарненько поприбирали в хатці та кругом хатки. Попалили сміття, що лишилося від попередніх відвідувачів, позамітали. В нас ще лишилось трошки провізії, тож ми склали її в торбу, і підвісили на гвіздок на стелі.

Буржуйка
Стіл та провізія підвішена до стелі
Вікно в будиночку

Зробили запис в журналі хатинки.
Журнал туристичного притулку

Та й рушили назад до цивілізації. Йшли назад тією самою дорогою, що й сюди.

Спуск з пол. Мшана
Богдан
Ярослав
Брід Свічі

Знову перехід річки вбрід.

Брід
Струмок
Осінні Горгани

Дорогою назад трохи дощило. Але це не завадило нам трохи скупнутись вже майже біля села.

Дощ у Людвиківці
Перед Мислівкою

Видзвонили таксиста що відвозив нас сюди, і повернулись з ним до Долини.
Ввечері ми вже їхали в вагоні, і наперед сумували за горами, плануючи нову подорож...


Категорія:

Гори