Ось уже чекає зібраний старенький, потертий 90 літровий рюкзак. Як би я його не прав - він трохи пахне димом. Так, саме пахне. Раніше мені не подобався цей запах, а зараз він мені приємний. Відразу налітає ностальгія. Інколи, довгими зимовими вечорами, на мене нападає апатія. Відчуття остогидлості рутини та моральний тиск наростають до критичної точки. Кохана вирішила зробити мені подарунок, відпустивши мене в гори. Більше того, вона склала мені компанію і не підвела мене, навіть застудившись. Навіть приготування перед мандрівкою приносять задоволення.
Випадкова
Стаття
