Спробували з'єднати пішки свіжопрочищеною стежкою Кукул і Чорногору. Зайшли в осінь - і ледь видерлись з лап зими. Отримали море вражень і нового досвіду, перевірили нове спорядження і власні сили. Зрозуміли, що непогода на Чорногорі взимку - то не жарти. Видимість не більше 5-10 метрів, штормовий вітер, сніг і мороз.

Так вже повелося, що найдешевшим для багатьох систем є класичний 50міліметровий об'єктив. Не виключення це і для Sony FE. Не знаю, чому так, але я досить тепло відношуся до цієї фокусної відстані. Зазвичай ці об'єктиви досить компактні, мають високу світлосилу і приємно малюють перспективу. В даному огляді я роз

Спробували з'єднати пішки свіжопрочищеною стежкою Кукул і Чорногору. Зайшли в осінь - і ледь видерлись з лап зими. Отримали море вражень і нового досвіду, перевірили нове спорядження і власні сили. Зрозуміли, що непогода на Чорногорі взимку - то не жарти. Видимість не більше 5-10 метрів, штормовий вітер, сніг і мороз.

Донедавна я взагалі не розглядав цей об'єктив, як щось серйозне. Але сталася одна цікава історія, яка змусила мене переглянути свої погляди на Індустар 50-2. У мене не вийшло піти в цей похід, і я віддав камеру Машці. Йти на Кукул з Ширіком 18мм ФФ справа нудна і не вдячна. В ідеалі це має бути телевік, або хоч щось більше 50мм.

Так уже склалось, що в 2020 усе не складається. Якось так планувався і наш з IT-віділом похід)багато факторів були проти нього: перенесення дати, відміна поїздів - але о чудо, ми змогли! Першою проблемою стала транспортна, але її вирішили доволі швидко - розділили учасників походу між машинами - і вйо.

Питання наявності ультраширокого кута завжди було актуальним для мене. Роль такого донедавна виконував Мануальний Samyang 14 2.8, і ним можна було знімати. Єдине, що дійсно не влаштовувало, - це вага і габарити. Як тільки я дізнався про вихід Samyang 18 2.8 для Sony FE, який набагато компактніший, автофокусний, і при тому всьому важить всього 145 Грамів!. На відміну від свого попередника, що важив цілих 550 грамів

Я знаю, що більшості пофіг на те, як хто провів літо. Але я за собою помітив, що цьогоріч у мене було ще більше активності, всупереч власним прогнозам. Цей похід, безперечно, був важкий, можна навіть сказати трохи трешововий. Проблеми з водою на маршруті, пекельна спека, а найгірше - мошка. Ці малі монстри умудрялися просочуватися в намет через москітну сітку. Ендуро-перегони наприкінці маршруту теж полоскотали нерви. Але я все ж вважаю, що чим важче було в мандрівці, тим веселіше потім згадувати.

Змок, згорів на сонці, трохи подряпаний гілками й кущами, але дуже задоволений. Ось закінчилася моя, уже друга, самостійна мандрівка. У мене немає ніяких забобонів і упереджень щодо цього. Мені подобається відчуття, коли все залежить тільки від тебе. Якщо щось пішло не так, то винний тільки ти, й ніхто більше. Не треба ні під кого підлаштовуватися, щоби зробити привал чи в якому темпі йти. Перекусити, зупинитись, щось сфотографувати.

Час читати є не завжди. Ми багато часу проводимо в транспорті, на роботі. Вихід є це аудіо-книги та подкасти. Цей список буде доповнюватися, або якщо подкастів набереться дуже багато я створю ще одну публікацію. А що слухаєте ви? Поділіться!