Довгенько я не міг знайти собі компанію для походу на різдвяно-новорічні свята. Йти з незнайомим людьми не хотілося. А напарник - він тут, під боком. Лише якось один раз я брав тата в гори. Але то не була мандрівка, це була акція з ремонту будиночку. Коли сказав - той зрадів, як мале дитя. Щоб не перевантажувати тата довелося скоротити маршрут. Високо в гори ми не піднімались. Тож наша мандрівка більш схожа на прогулянку, ніж на похід.
Випадкова
Стаття
