Я вже казав, що знайти підходящий телевік досить важко. Я досі так і не знайшов такий, що має прийнятні для переноски на плечовій лямці габарити та вагу. Знайомтеся - черговий претендент на його роль в моєму арсеналі. Minolta AF 70-210 mm f/ 3.5-4.5 - це досить старий як по роках, так іще старіший за дизайном автофокусний об'єктив, що ставився на дзеркальні фотоапарати Sony та Minolta

Я іноді моніторю ринок вживаних об'єктивів. І іноді серед дзеркальних рішень є такі, яких сильно не вистачає на системі Sony FE. Збалансованого об'єктива, з порівняно високою світлосилою . Який міг би охоплювати великий фокусний діапазон, і при тому не важити понад кілограм). Саме таким, на мою думку, є Sigma 24-135mm 1:2.8-4.5.

Чи знаєте ви українську ніч? о, ви не знаєте української ночі! Пригляньтесь до неї: з середини неба дивиться місяць. Безмежне склепіння небесне розійшлось, розширилось іще безмежніш. Горить і дише воно.Земля вся у срібному світлі; а дивне повітря віє і теплом, і прохолодою, і дише млостю, і розливає океан пахощів. Божественна ніч! Чарівлива ніч!

Якщо знайти компактний нормальний об'єктив або ширік не буде дуже важко, то от з теле-фото об'єктивами, мені довелося помучитися. Я довго ламав голову над вибором. Пропоную вашій увазі мій огляд об'єктива Sony FE 70-200mm, f/4 G OSS.

Інколи мені здається, що в мене їде дах в намаганнях знайти оптимальний парк оптики. Найбільше я знімаю саме в походах, тому тут гостро стоїть питання ваги і габаритів спорядження. Знайомтесь - Samyang 35mm 2.8, важить цей малюк всього 85 грамів.

Так вже повелося, що найдешевшим для багатьох систем є класичний 50міліметровий об'єктив. Не виключення це і для Sony FE. Не знаю, чому так, але я досить тепло відношуся до цієї фокусної відстані. Зазвичай ці об'єктиви досить компактні, мають високу світлосилу і приємно малюють перспективу. В даному огляді я роз

Донедавна я взагалі не розглядав цей об'єктив, як щось серйозне. Але сталася одна цікава історія, яка змусила мене переглянути свої погляди на Індустар 50-2. У мене не вийшло піти в цей похід, і я віддав камеру Машці. Йти на Кукул з Ширіком 18мм ФФ справа нудна і не вдячна. В ідеалі це має бути телевік, або хоч щось більше 50мм.

Питання наявності ультраширокого кута завжди було актуальним для мене. Роль такого донедавна виконував Мануальний Samyang 14 2.8, і ним можна було знімати. Єдине, що дійсно не влаштовувало, - це вага і габарити. Як тільки я дізнався про вихід Samyang 18 2.8 для Sony FE, який набагато компактніший, автофокусний, і при тому всьому важить всього 145 Грамів!, почав збирати гроші. На відміну від свого попередника, що важив цілих 550 грамів

Недавно я зрозумів, що мені дуже подобаються телевіки. І я без проблем можу відходити цілий похід з одним фіксом 135мм. Тож мені здалося хорошою ідеєю спробувати класичний 70-200, що в теорії має дати мені більше свободи, хоч я і недолюблюю зуми.

Я дуже люблю широкий кут. І вже давненько почав шукати, що б поставити на новий повний кадр. Вимоги до об'єктива були наступними:

Напевно, один з найпопулярніших і найдешевших автофокусних об'єктивів. Глянемо, що він може? Так як у мене був перехідник для оптики Canon з чіпом - не міг не зробити огляду на цей об'єктив. Добре відомий усім Canon 50 1.8, у мене STM версія, це означає, що об'єктив використовує всередині не звичайний мотор для фокусування, а кроковий Stepper Motor. Ось так він виглядає встановлений на камері Sony A7II через перехідник Fotga

Мені подобаються 135ки. Вони передають перспективу якось магічно і по-новому. До цього в мене вже був Юпітер 37А. Але в нього є певні недоліки.

У мене досить теплі почуття зв'язані з цим об'єктивом. Колись я мав старенький Зоркий-4 з цим об'єктивом. Для власників дзеркальних камер практично нецікавий об'єктив. Але на беззеркалках це вже цікавий інструмент. Невеликі габарити і при тому солідні характеристики змушують звернути увагу на це й об'єктив. Зараз я знову можу погратися ним але вже на цифрі. Благо повнокадрова Sony a7II Гарно для цього підходить.

Моя старенька камера була мені другом, ми багато пройшли разом. Тисячі пейзажів, сімейних фото та відео. З нею я вчився та прогресував , розумів що я можу зробити , а що ні. Ось настав цей момент, коли я відчув, що моя система мене обмежує. Не так давно я став щасливим власником Sony A7II. Хочу поділитися з вами першими враженнями після користування нею.

Я люблю знімати фото та відео в поході. Але ні фото ні відео не передають того об’єму який бачиш в живу. Кілька років тому я відкрив для себе технологію cтерео фотографії. Технологія отримання стерер зображення полягає в тому що необхідно накласти одне на одне два зображення. Причому закодувати кожне на окре�

Мені подобається стандартний об’єктив Nikkor 18–55mm f/3.5–5.6. Я знаю що зараз мені почнуть розказувати, що він нікудишній. В нього погана різкість, він пластиковий, погана кольоро-передача. Але почнемо з того, кращого об’єктива з таким набором функцій ви не знайдете. Об’ктив дається з тушкою практично за безцінь.

Cьогодні 27 квітня - Міжнародний день пінхол-фотографії. Це вже не перший мій досвід побудови пінхол-камери. Я вже якось розказував про камеру обскура (вона ж Pinhole). В мене в голові давно крутилася ідея створити просту, дешеву, легку та зручну в користуванні камеру. Просту та дешеву вийшло. А от як я зробив неї зручну та легку, я розкажу в цій статті.

Якось до мене зайшов брат. Він тримав у руках якийсь шкіряний футляр. То була старенька плівкова камера. Він знайшов її у бабусі на горищі. Брат був у місті і запитав, скільки така камера буде коштувати. Місцевий продавець сказав що купить за 30 гривень. Брат вирішив, що то смішно, і віддав камеру мені. Я почав вивчати фотоапарат. Це - Зоркий 4 з об’єктивом Юпитер-8. Благо, в наш час є інтернет. В той час я не був знайомий з основами фотографії, і поняття не мав, як цей фотоапарат знімає.

Давно мріяв мати екстремально широкий кут. І от зустрічайте: Samyang 8mm. Фокусна відстань: 8mm; Діафрагма: f1/3.5; Фокусування: Ручне; Тут він встановлений на плівковій повнокадровій камері Київ 19. Але то лиш для демонстрації. Лінза розроблена для фотоапаратів з кропнутою матрицею. Я знімаю ним на камеру Nikon D3200.

Давно ловив себе на думці, що мені потрібен телевік. Для того щоб спробувати вирішив пошукати щось радянське. Почитавши різні огляди, приглянув собі Юпітер 37-А. На систему Nikon той стає без проблем. Літера А (Adaptall) в назві об'єктиву говорить про те, що його можна проставити практично на будь яку камеру через відповідний перехідник. На мою камеру він став через перехідник КП-А/Н

Знову в мене скажена ідея, цього разу я хочу зробити цифрову камеру обскура (або ж пінхол). Багато хто вже чув про пінхол фотоапарати. Дослівно pin та hole, булавка та дірка. Це один з перших фотоапаратів, якщо можна так сказати. Пінхол представляє з себе ізольовану камеру, з чутливим фотоматеріалом, або цифровою матрицею та невеличким отвором навпроти.

Не так давно мені стало відомо про такий підвид фотографії як мультиекспозиція. Деякі фото просто вражають атмосферою чи задумкою. Тож мені і самому захотілося спробувати що ж то таке. Мій D3200 не має такої функції. Але ж вся суть зводиться до того щоб проекспонувати два сюжети на один кадр...

Не буду лукавити, перше що мене зацікавило в цьому об'єктиві це співвідношення картинка/ціна. Я шукав собі бюджетний портретник для сім'ї . І поверхневі дослідження ринку показали що найпопулярнішим і найдешевшим варіантом буде Геліос 44. Кажу відразу, це не технічний огляд. Я буду виставляти для прикладу програмно оброблені фотографії. Мені особисто цікавий максимум що можна вижати від з цього шкла.

Іноді буває приємно передивитися старі фотографії. А ще веселіше дивитися ці фото коли вони об'ємні. Кілька років тому я навчився робити фото в 3D які можна переглядати за допомою стерео-окулярів Red-Cyan Anaglyph ціна окулярів близько доллара. Ось хочу поділитися з вами тим що маю :